Всім привіт! Нещодавно я вирішив пройтись по своїм Apple пристроям та оновити на них все до останньої версії. У випадку з macOS вийшло оновитись до macOS Tahoe 26.2 (25C56).
Але пост не про те, що я оновив macOS. Річ у тім, що я цього разу оновлення вирішив провести на чисту (без всіляких бекапів чи іншого, форматування в нуль й встановлення на чистий ноутбук) й ознайомитись з усіма налаштуваннями й застосунками, які там у нього є. Тобто, я рекурсивно заходив в кожен пункт, який я бачив, чи то в налаштуваннях системи, чи то в якомусь застосунку й знайомився що там взагалі відбувається.
Тож в цьому пості я б хотів поділитись налаштуваннями macOS, які, на мою думку, могли б бути корисними чи зручними. І звісно ж, в сучасному світі, без жирного дисклеймера не обійтись. Тож скажу, що це те, як мені зручно працювати за ноутбуком на macOS. Можливо, хтось дізнається звідси про якусь галочку в налаштуваннях, якої йому не вистачало, тож… все в цьому пості суто субʼєктивне.
Почнімо вже говорити про те, як в мене налаштований macOS.
Terminal
Profiles
За замовчуванням, я використовую профіль Homebrew:
І єдине, що я кардинально змінюю в профілі — це шрифт. Річ у тім, що я використовую Fish Shell, про який поговоримо згодом, з темами, яким потрібні додаткові гліфи. Цих гліфів немає в шрифтах за замовчуванням, а тому я додатково ставлю собі шрифт від GitHub, який називається Monaspace. Він же використовується і для роботи безпосередньо з кодом, а не лише в терміналі.
Але, не поспішайте ставити його по посиланню зверху :)
В шрифті від GitHub теж немає потрібних гліфів для теми в терміналі, а тому я хоч і ставлю Monaspace, але ставлю пропатчений від Nerd Fonts:
І вже цей шрифт йде в мене як основний шрифт для термінала: Monaspice Neon Nerd Font Mono. Його, до речі, можна і через brew поставити.
Essentials
Довго не буду затримуватись на цій частині, бо кожен хто займається розробкою точно має ці інструменти. Особисто для себе я ставлю лише дві речі: Command Line Developer Tools та Homebrew.
Перша в мене йде суто для того, щоб git був, ну і Homebrew як пакетний менеджер для встановлення того ж Shell, про який я зараз трішки розкажу.
Fish Shell
Чим мене купив Fish Shell свого часу, так це своїм автозаповненням команд по Tab. Раніше, я сидів і на всяких oh-my-zsh і потім ще й oh-my-fish був, грався багато де. Але в кінці — все одно залишився на Fish й досі ним користуюсь із коробки, ніяк не налаштовуючи його.
Напевно, найбільше що мені подобається у Fish й тим, чим я найчастіше користуюсь — це його автозаповненням по Tab та автозаповненням команд при їх наборі.
Майже з кожною розповсюдженою командою будуть йти автокомпліти. При роботі з Git, він буде вам пропонувати гілки обирати при git switch чи коміти при git cherry-pick й тому подібне, ну ви зрозуміли. І ще багато чого. Просто для прикладу, як це виглядає з git, якщо я, наприклад, не знаю, які в нього є команди та що вони роблять:
Пошук в історії команд по Ctrl+R дає можливість знайти будь-що, що ви колись набирали. Він використовує fuzzy finder, тож ось я набирав, до прикладу cocoapods:
Коротше… не буду довго на цьому зупинятись, бо краще про нього розповісти детальніше окремо. Знаю, що є прихильники й zsh і що “та це все є в zsh і набагато краще там зроблено”… Але на мою думку, те як це реалізовано та, що важливо, працює з коробки у Fish Shell, мені подобається найбільше.
Тож, якщо ви ще ніколи не пробували Fish Shell, то спробуйте, можливо вам сподобається.
Theme
За замовчуванням у Fish Shell стоїть доволі проста тема, яка мені не подобається. Тож я додатково встановлюю ще тему bobthefish.
Встановлюю я її за допомогою Fisher - це такий типу “плагін-менеджер” для Fish Shell. Ну і не забуваю ввімкнути підтримку Nerd Fonts за допомогою set --universal theme_nerd_fonts yes. Всі ці нюанси з темою та шрифтами описані в документації теми.
І в результаті, я отримую зручний для себе термінал, в якому я відчуваю себе доволі продуктивно.
Time Machine
Раніше, я недооцінював цей інструмент та не вважав вартим його налаштовувати. Напевно, це тягнеться в мене ще з часів Windows. Коли з часом, нагромаджувались записи в реєстрах, системні файли — все це змішувалось з твоїми власними даними й в результаті через рік ти отримував купу сміття змішаного з твоїм власним й вже не розбереш звідки куди йде. І що простіше вже було просто з нуля перевстановити систему та не тягнути за собою всю ту історію, яка б точно дала б якісь конфлікти налаштувань й так далі.
Проте, я трохи розібрався поверхнево з тим, як влаштовані в сучасній macOS системні розділи та користувацькі. І виявилось, що сама операційна система та системний розділ — це взагалі Read Only система, яка монтується із snapshot. Тобто все що стосується самої системи ви в принципі не можете ніяк змінити чи повпливати, а тобто і зламати. А ваш користувацький розділ — це взагалі окремий розділ, який монтується на /Volumes/Data. І от саме він і копіюється в Time Machine, ігноруючи системні файли.
Що це означає для мене, як для людини, яка постійно боролась зі сміттям після довгого використання Windows? А банально те, що можливо є сенс робити собі бекапи з Time Machine, та не перейматись, що воно буде тягнути за собою історію всіх попередніх версій системних файлів чи їх налаштувань та потенційно бути причинами конфліктів між різними версіями. Мої файли — це мої файли й вони копіюються, а все інше не попадає в копію.
Тому я також почав користуватись Time Machine, але подивимось як піде й чи мені сподобається.
Safari
Тут багато не напишеш, але я все ж деякі невеличкі моменти змінюю в ньому.
Перш за все, я вмикаю попередження, коли мене намагаються перевести на сайт по HTTP:
Потім, вимикаю взагалі всі AutoFill, окрім паролів. Мало того, що вони мене просто бісять завжди своїм віджетом, який питає що ти хочеш обрати, так це ще й з перспективи безпеки не дуже.
Ну і звісно, остання, але найбільш бісяча частина Safari за замовчуванням — відкривати нове вікно браузера з пустими вкладками. Я одразу ж це змінюю на “відкривати всі вкладки, які були в попередній сесії”:
Тому, по Safari в мене питань загалом немає, але є деякі бісячі моменти, які я змінюю в налаштуваннях.
System Settings
Apple Account Sign-In
До цього питання я ставлюсь доволі серйозно, бо за моїм Apple Account-ом зберігаються в тому числі й паролі до всіх інших моїх сервісів. А тому, я вважаю, що ставлення до пароля на Apple Account має бути як до мастер-пароля. Спеціальні символи, числа, маленькі та великі букви — все це треба, щоб було в паролі.
Окрім цього, мій акаунт ще додатково захищений фізичним ключем YubiKey. Тому, навіть якщо мій пароль зламали, без фізичного ключа до акаунта не дістатись:
Ну і на всяк випадок, я ще додаю контакти близьких, які можуть допомогти мені відновити акаунт, або отримати доступ до нього у випадку моєї смерті.
Wi-Fi
Для тих, хто обожнює приватність в Інтернеті, якої не існує, в меню Wi-Fi можна ввімкнути ротацію MAC адрес та ховати свій IP. Для цього потрібно відкрити налаштування вашої конкретної мережі, до якої ви підʼєднались:
Network
В меню Network я вмикаю Firewall й додатково вмикаю Stealth Mode в його налаштуваннях:
Three Finger Drag
Одна з моїх найулюбленіших можливостей трекпада на macOS - перетягувати вікна чи виділяти текст не тримаючи натиснутим його однією рукою, поки тягнеш іншою, а просто використовувати жест із трьома пальцями. Ви починаєте вести рукою по трекпаду трьома пальцями й macOS буде вважати це як натиснуту кнопку, яку ви утримуєте. Вмикається це в Accessibility → Pointer Control → Trackpad Options:
Desktop & Dock
Док на macOS за замовчуванням це взагалі найбільш бісяча частина для мене. Мені зручніше, коли док використовується лише як менеджмент відкритих застосунків, а не як звалище всього що є і що потенційно тобі може знадобитись. Тому, я в налаштуваннях дока вимикаю взагалі все, що повʼязане з його Suggestions, викидую взагалі всі застосунки звідти, поки там не залишиться лише Finder та кошик.
Окрім цього, вимикаю ще один бісячий момент, коли macOS ховає всі відкриті вікна, коли ти натискаєш на робочий стіл. Все це можна вимкнути в Desktop & Dock:
Night Shift
Одна цікава деталь, яка особисто мені подобається, це Night Shift. Його можна налаштувати по графіку й коли буде вже ставати темніше, то температура кольорів на дисплеї буде ставати теплішою. Хочете вірте, хочете ні, але особисто я бачу різницю і ввечері за ноутбуком справді трохи легше сидиться в контексті очей.
Touch ID & Password
Ще одна цікава деталь, це можливість розблокувати свій MacBook своїм Apple Watch. Якщо ви це вмикаєте, то вже не потрібно навіть і палець чи пароль. Ваш годинник поруч і ноутбук автоматично розблоковується сам. А вам на Apple Watch приходить сповіщення, що ваш ноутбук було розблоковано.
iCloud
Для того, щоб я не втрачав свої дані у випадку втрати ноутбука чи встановленні нового, я активно користуюсь iCloud-ом. В меню Saved to iCloud в мене ввімкнено взагалі все для всіх застосунків, щоб вони синхронізувались з iCloud.
А щоб воно було більш захищеним, я додатково налаштував Advanced Data Protection, який повністю шифрує всі ваші дані вашим ключем:
iPhone Mirroring
Це, напевно, зʼявилось з останнім оновленням macOS Tahoe, але виявилась дуже зручною штукою, якою я реально користуюсь.
Ви можете звʼязати свій ноутбук з вашим телефоном й керувати ним з ноутбука. Це буває корисно, коли телефон десь стоїть заряджається, або стоїть на станції тощо. Тут вам приходить сповіщення, на яке треба відреагувати, але вам не хочеться вставати та йти діставати свій телефон.
Відкриваєте цей застосунок та й керуєте телефоном як наче ви його в руках тримаєте:
Закінчуємо
Ідея з цим постом мені прийшла доволі сумбурно сьогодні вдень. Я не знаю, чи було це взагалі комусь корисним, чи ні, але захотілось написати про те, що особисто мені доводиться налаштовувати додатково в macOS після її встановлення. Тобто, маю на увазі, що якщо щось працює із коробки так, як мені потрібно, то я його відповідно не налаштовую, а значить і в цей пост воно не потрапило.
Звісно, що я не писав тут взагалі про все, бо це було б нудно що мені, що вам. Тому тут лиш вибірка, яка, на мою думку, могла б бути корисною в певних ситуаціях.
Тож, закривши своє бажання про щось сьогодні написати, бажаю вам гарного вечора :)
